Інтеграція навчальних предметів в початковій школі, як ефективна форма навчання молодших школярів.

Ускладнення змісту освіти, великий обсяг необхідної інформації та зменшення часу, відведеного на її засвоєння, є характерним для сучасного етапу розвитку початкової освіти. Знання, які учні здобувають у стінах школи повинні вміло застосовувати у повсякденному житті, впливати на світогляд молодших школярів і впливати на подальшу сферу діяльності школярів. Поряд з гуманізацією та диференціацією, принцип інтеграції входить до основних принципів реформування сучасної освіти, компетентнісного підходу у навчанні та вихованні підростаючого покоління. Адже для сучасного наукового мислення є прагнення вивчати, розглядати та досліджувати об’єкти, явища не ізольовано, а у єдності.

«Завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним», - говорив Я.А.Каменський. Він вважав, що всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому і повинні вивчатися у зв’язках.

Позицію посилення технологічності навчання підтверджує точка зору Д.Б.Ельконіна: « В дійсності сьогодні необхідно не просто вдосконалювати зміст, форми, методи і засоби шкільного навчання, а потрібна докорінна зміна самої шкільної технології… саме технології, а не техніки, розуміючи під першою внутрішню організацію програмового навчального матеріалу, який підлягає засвоєнню, принципів і способів побудови процесу опанування цього матеріалу».

Зазначеним вимогам відповідає інтегрований підхід щодо організації навчання в початковій школі. Інтеграція забезпечує злиття в одній темі елементів різних навчальних предметів їх зближення і поєднання за допомогою широкого міждисциплінарного підходу. Таке об’єднання спрямовується на збагачення учнями інформаційного змісту, сприймання, уваги, розвитку мислення, почуттів учнів завдяки різноманіттю цікавого матеріалу. Інтегрований підхід у початковій школі створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, дає можливість для прояву творчості молодших школярів, бо такий вибір зумовлений різними дидактичними, розвивальними і виховними завданнями.

Застосування міжпредметної інтеграції в початковій школі може забезпечити перевантаження учнів, скорочення кількості навчальних годин, а решта годин використана для предметів розвивально-виховного циклу, створюються умови для задоволення базових потреб школярів в активності, розвитку індивідуальної особистості, створенню специфічного емоційного поля, надається можливість учневі самоутвердитися у найважливіших сферах життєдіяльності, формується світогляд, який має не нормативний, а особистісний характер. Інтегрований підхід є школою співпраці та взаємодії, що допомагає просуватися до спільної мети.

Інтеграція навчальних предметів забезпечує якісну освіту, конкурентоздатну, спроможну створити для молодших школярів умови для досягнення життєвої мети.

К.Д.Ушинський, інтегруючи письмо і читання, створив синтетичний метод навчання грамоти. В.О.Сухомлинський, проводячи «уроки мислення в природі», вчив дітей спостерігати, мислити, аналізувати, висловлювати власні думки, тобто розвивав основні види пізнавальної діяльності. Такі уроки – це стимулятори розумової діяльності учнів. Вони супроводжуються відкриттями, знахідками, а в ролі дослідників учні. Учитель на таких уроках розкриває свій творчий потенціал і виходить на новий рівень відносин з класом.

Інтеграція навчального змісту предметів та проведення таких уроків досить широкі і вимагають від учителя високого професіоналізму та ерудиції. Готуючись до такого уроку потрібно вміло синтезувати матеріал, щоб він

був пов’язаний між собою, а учням було цікаво. Головне, щоб такий урок підпорядковувався головній меті. Учні на ньому повинні виявляти самостійність у навчальній і пізнавальній діяльності, а аналіз навчального матеріалу здійснюється засобами різних видів ( дидактичного, логічного, психологічного, компонентного, виховного ). Поєднання двох чи більше предметів на уроці виражають міжпредметну інтеграцію. Таке поєднання предметів має важливе моральне значення, формує світогляд школярів, позитивне ставлення їх до природи, суспільства, навколишнього світу, ставлення до оточуючих та самого себе. Знання, що отримують учні на інтегрованих уроках, набувають якості системності, узагальнюються уміння, посилюється світоглядна спрямованість інтересів учнів, критичне ставлення до обставин приймати зважені рішення, досягається всебічний розвиток особистості.

Інтеграція в початковій школі є одна з найперспективніших інновацій. Саме вона закладає нові умови діяльності учнів і вчителя, а це має великий вплив на ефективність сприймання ними навчального матеріалу, адже саме інтеграція дає можливість реконструювати фрагменти знань так, щоб витратити якомога менше часу, але опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності знань, надати можливість учням застосувати набуті знання з різних навчальних предметів у повсякденному житті, усувати дублювання у вивченні ряду питань.

Елементами змісту інтегрованих уроків є знання, уміння і навички – лінійні та пересічні; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до дійсності – світу, суспільства, людини.

Інтегративна цілісність уроку потребує наявності однакового рівня спільності взаємодіючих елементів, спільної мети для всіх процесів взаємодії, спрямованої на досягнення кінцевого результату.

Як зазначає О.Савченко, інтеграція навчальних предметів дає можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань.

Дидактичні особливості інтеграції навчальних предметів в початковій школі чітко викладені у книзі О.Савченко «Дидактика початкової школи». На її думку інтегровані уроки можуть поділятися залежно від:

* навчальних предметів, що інтегруються:

- урок рідної мови і мовлення з образотворчим мистецтвом;

- урок рідної мови і мовлення з природознавством;

- урок рідної мови і мовлення з художньою працею;

* визначення мети уроку:

- урок з автономними цілями;

- урок з домінуючими та супровідними цілями;

* місця проведення уроку;

- уроки, що проводяться у класній кімнаті;

- поза класом;

- урок у залі, музеї, на виставці;

- урок творчості серед природи;

- комплексна форма (класна у поєднанні з позакласною;

* тривалості уроку;

- академічний урок;

- спарений ( два-три 45- чи 30-хвилинний уроки);

* кількості інтегрованих уроків:

- подвоєнні ( інтегрування змісту двох навчальних предметів);

- потроєнні ( інтегрування змісту трьох навчальних предметів).

Інтегрований урок може будуватися в межах одного навчального предмета (внутрішньо предметна інтеграція), внаслідок інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін, залежно від уміння вчителя здійснити це інтегрування науково і методично правильно (міжпредметна інтеграція ) або на змістовій основі інтегрованого курсу.

У своїй практиці на уроках я часто застосовую елементи інтеграції. Уроки читання поєдную з уроками музики. Вивчаючи творчість Т.Шевченка учні не лише читають його вірші, а й слухають твір, як пісню, якщо він покладений на музику, намагаємося проспівувати його твори. Уроки читання – з уроками української мови. У казках, оповіданнях відшуковуємо дієслова, іменники, прикметники, односкладові, трискладові слова, слова з апострофом, відшуковуємо різні речення за метою висловлювання тощо. Це допомагає мені зацікавити учнів у повторному перегляду твору, що покращує читання. Часто проводжу нестандартні уроки з використанням елементів інтеграції– урок-подорож, урок-казка. Такі уроки забезпечують активізацію пізнавальної діяльності, стимулюють інтерес до навчання, показують взаємозв’язок навчальних дисциплін, зв’язок з життям, оригінальність, розгляд предмета з кількох сторін, здійснюється розвивальне навчання молодших школярів.

Отже, міжпредметні зв’язки дають змогу поглиблювати вивчення матеріалу без додаткових затрат, реалізувати взаємну систематизовану узгодженість, стимулювати учнів до використання набутих знань у повсякденній практиці. Введення в педагогічну практику інтегрованих уроків здійснює перебудову процесу навчання. У такий спосіб частково вирішується існуюча у предметній системі суперечність між розрізненими предметними знаннями учнів і необхідністю їх комплексного застосування на практиці, у трудовій діяльності та в житті людини.

Література

1. Педагогічний пошук / Упоряд. І.М.Баженова. Пер. З рос. К.; Рад. Шк..,1998.-456 с.

2. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. К.: «Магістр –S»,1997.

3.Занков Л.В. Развитиешкольников в процесеобучения (3-4 кл.). М.: Просвещение, 1967р.

4.Звєрєв І.Д., Максимова В.Н. Міжпредметні зв’язки в сучасній школі. М.: Просвещение, 1986.

5. Моргун В.Ф Інтеграція і диференціація освіти: особистісний та технологічний аспект// Постметодика.-1996.

6. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. Київ Видавничий дім «Освіта» 2012р.

7. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи К.: Генеза, 1999р.

8. Коменський Я А. Велика дидактика –К.: Радуга, 1995р.

9. Баранов С.П. Педагогіка. –К.: Либідь. 1991р